Біохімічний аналіз

Біохімічний аналізБіохімічний аналіз крові — метод лабораторної діагностики, який дозволяє оцінити роботу внутрішніх органів (печінка, нирки, підшлункова залоза, жовчний міхур і ін.), отримати інформацію про метаболізм (обмін ліпідів, білків, вуглеводів), з’ясувати потребу організму в мікроелементах.

Біохімічний аналіз крові допоможе поставити діагноз, визначити стадію захворювання і призначити лікування. Кров для аналізу беруть з вени.

Біохімічний аналіз крові важливий для діагностики практично всіх хвороб, тому його призначають в першу чергу.

  • Глюкоза (у крові) — основний тест в діагностиці цукрового діабету. Зниження рівня глюкози спостерігається при деяких ендокринних захворюваннях і порушеннях функції печінки.
  • Білірубін загальний — жовтий пігмент крові. Основні причини підвищення кількості загального білірубіну в крові: ураження клітин печінки (гепатити, цироз), посилений розпад еритроцитів (гемолітичні анемії), порушення відтоку жовчі (наприклад, жовчнокам’яна хвороба).
  • Білірубін прямий — фракція загального білірубіну крові. Прямий білірубін підвищується при жовтяниці, яка розвинулася через порушення відтоку жовчі з печінки.
  • Білірубін непрямий — різниця між показниками загального і прямого білірубіну. Цей показник підвищується при посиленні розпаду еритроцитів — при гемолітичній анемії, малярії, масивних крововиливах у тканини і т.п.
  • АсАТ (АСТ, аспартатамінотрансфераза) — один з основних ферментів, що синтезуються в печінці. Підвищення спостерігається при захворюваннях печінки і серця, а також при тривалому прийомі аспірину і гормональних контрацептивів.
  • АлАТ (АЛТ, аланінамінотрансфераза) — фермент, що синтезується в печінці. Підвищення спостерігається при масовій загибелі печінкових клітин (наприклад, при гепатиті, цирозі), тяжкій серцевій недостатності і захворюваннях крові.
  • Гамма-ГТ (гамма-глутамілтрансферази) — фермент, що міститься переважно в клітинах печінки та підшлункової залози. Підвищення його кількості в крові спостерігається при захворюваннях цих органів, а також при тривалому прийомі алкоголю.
  • Фосфатаза лужна — фермент. Найбільше клінічне значення мають печінкова і кісткова форми лужної фосфатази, активність яких і визначається в сироватці крові.
  • Холестерин (холестерол загальний) — основний ліпід крові, який надходить в організм з їжею, а також, синтезується клітинами печінки.
  • Ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) — одна з найбільш атерогенних, «шкідливих» фракцій ліпідів. 
  • Тригліцериди — нейтральні жири, що знаходяться в плазмі крові, важливий показник ліпідного обміну.
  • Загальний білок — показник, що відображає загальну кількість білків у крові. Його зниження спостерігається при деяких хворобах печінки і нирок. Підвищення — при захворюваннях крові та інфекційно-запальних процесах.
  • Альбумін — найважливіший білок крові, що становить приблизно половину всіх сироваткових білків. Зменшення вмісту альбуміну може бути також проявом деяких хвороб нирок, печінки, кишечника. Підвищення альбуміну зазвичай пов’язане з зневодненням.
  • Калій (К +) — електроліт, який міститься здебільшого всередині клітин. Підвищення рівня калію в крові найчастіше спостерігається при гострій і хронічній нирковій недостатності, різкому зменшенні кількості сечі або повну її відсутність, найчастіше пов’язаним з важкими захворюваннями нирок.
  • Натрій (Na +) — електроліт, який міститься здебільшого в позаклітинній рідині, і в меншій кількості — всередині клітин. Він відповідає за роботу нервової і м’язової тканини, травних ферментів, кров’яний тиск, водний обмін.
  • Хлор (Сl-) — один з головних електролітів, який знаходиться в крові в іонізованому стані.
  • Креатинін — речовина, яка відіграє важливу роль в енергетичному обміні м’язової та інших тканин. Креатинін повністю виводиться нирками, тому визначення його концентрації в крові має найбільше клінічне значення для діагностики захворювань нирок.
  • Сечовина — речовина, що є кінцевим продуктом метаболізму білків в організмі. Сечовина виводиться нирками, тому визначення її концентрації в крові дає уявлення про функціональні здібностях нирок і найбільш широко використовується для діагностики ниркової патології.
  • Сечова кислота — один з кінцевих продуктів метаболізму білків в організмі. Сечова кислота повністю виводиться нирками. Підвищення концентрації сечової кислоти зустрічається при сечокам’яній хворобі, інших захворюваннях нирок, що протікають з нирковою недостатністю.
  • С-реактивний білок (СРБ) — чутливий елемент крові, швидше за інших реагує на пошкодження тканин. Наявність реактивного білка в сироватці крові — ознака запального процесу, травми, проникнення в організм чужорідних мікроорганізмів — бактерій, паразитів, грибів. 
  • Залізо (сироваткове залізо) — життєво важливий мікроелемент, який входить до складу гемоглобіну, відіграє важливу роль у процесах кровотворення.

За добу до взяття крові на біохімію необхідно виключити прийом алкоголю, за годину — куріння. Взяття крові бажано проводити натщесерце в ранкові години. Між останнім прийомом їжі і взяттям крові повинно пройти не менше 12 годин. Сік, чай, кава, жувальна гумка не допускаються. Можна пити воду. Необхідно виключити підвищені психоемоційні і фізичні навантаження.

Всі послуги центру